Завдання із зарубіжної літератури  для самостійного опрацювання (5,6,7,11 класи, учитель Спиця Т.М.)
можна прочитати ТУТ. 
Зразок презентації ТУТ.

УВАГА!

У зв'язку з несприятливими погодними умовами  1 і 2 березня призупинено навчання у школі.

Нічний снігопад завдав клопоту усім мешканцям  села. Кучугури снігу біля школи сягали у деяких місцях 70см. Проте завдяки нашим працівникам Миколі Івановичу Граїцькому, Євгенію Віліамовичу Карпенку, Світлані Анатоліївні Шкуть усі доріжки на 8.30 год. були розчищені.

До дорослих долучилися і старшокласники Дем’янко Артем, Фітенко Іван та Гордецький Дмитро.

Дякуємо усім за оперативність та добросовісність.

ТВОРЧІ ЗВІТИ ВЧИТЕЛІВ

27 лютого відбулися творчі звіти учителів, які атестуються у 2018 році.

        Мирошніченко Олена Євгеніївна працює над проблемним питанням «Формування в учнів самоосвітньої діяльності під час пошуково – дослідницької роботи на уроках фізики, інформатики, математики».

         Виконання  пошуково – дослідницьких  робіт, які пропонує учням Олена Євгеніївна,  сприяє закріпленню, поглибленню, розширенню та систематизації знань; формує потребу до постійної самоосвіти та  навички самостійної дослідницької діяльності, розвиває  творчі  здібності учнів. У якості творчих домашніх завдань учням пропонується  підготовка  повідомлень, пошук відповідей  та ті чи інші питання, написання рефератів, складання кросвордів  тощо. Ця діяльність підштовхує до повсякденної роботи з додатковою літературою, відвідування  бібліотек, пошуку інших джерел інформації (всесвітня мережа).

Для підготовки дітей до формування своїх пошуково – дослідницьких  робіт від постановки проблеми до оформлення і захисту своїх робіт учитель широко   використовує проектну методику. Учитель розробила систему навчальних проектів для 7 класу.

Олена Євгеніївна – ке5рівник шкільного методичного обєднання вчителів природничо-математичного циклу школи з 2012 року, член районної т ворчої групи учителів інформатики з 2016 року.

Андрієць Олександр Петрович  працює над проблемою «Вдосконалення техніки володіння м’ячем  на уроках фізичної культури». Олександр Петрович  вважає, що  метою кожного уроку фізичної культури   є формування в учнів стійкої мотивації до збереження і зміцнення свого здоров'я.  Організовує та проводить активну позакласну роботу: День здоров'я, День спорту,  Малі олімпійські ігри, спартакіади, «Козацькі забави», першість школи з футболу, волейболу, піонерболу, змагання з міні-футболу ( хлопці і дівчата), настільного тенісу ( хлопці і дівчата), Олімпійський тиждень, шахово-шашковий турнір, веселі старти тощо.

 Під його керівництвом учні школи щорічно  беруть участь у районних спортивних змаганнях та конкурсах. Проводить роботу з обдарованими учнями. За останні три роки призові місця на районному рівні систематично має команда дівчат із настільного тенісу (20016рік –ІІ місце,2017 рік – І місце).  

З ЮВІЛЕЄМ!

25 лютого відсвяткувала свій 70-літній ювілей Маслій Ольга Василівна. Це людина великого покликання і доброї душі, професіонал  і мудрий наставник, життєлюб і оптиміст.

Ольга Василівна розпочала свою трудову діяльність    у Абазівській школі на посаді піонервожатої . З того часу (а це понад 40 років) її вихованцями були сотні  наших односельців, яким вона передавала свої знання і уміння, дарувала любов і тепло. Тож недарма у цей святковий день привітати улюбленого вчителя і колегу завітали працівники школи та випускники.

 

Зичимо Вам, шановна Ольго Василівно, міцного здоров’я, довголіття, незгасаючої надії, удачі та Божої благодаті. Нехай життя наповнює кожен  день  світлом і надією, щастям та любов’ю.

         24 лютого 2018 року  в рамках проведення Дня відкритих дверей учні 11 класу разом зі своїм класним керівником Черевань О.І. відвідали Київський національний університет культури і мистецтв та зустрілися з почесним президентом КНУКіМ  М.М.Поплавським., який повідомив, що Київський національний університет культури і мистецтв має понад 1000 бюджетних місць, а також, що оголошений творчий конкурс на 20 безкоштовних місць за рахунок університету. Також учні  зустрілися з відомим актором та режисером Ахтемом Сейтаблаєвим та акторкою серіала «Школа»  Іриною Кудашовою .

        За сприяння начальника Відділу освіти  Полтавської РДА Веретільник Н.В., головного спеціаліста Міщанін Л.В. для випускників  у цей день було гарантовано організаційне, транспортне забезпечення, екскурсійне обслуговування та харчування.

      У  КНУКіМ випускникам провели екскурсію 11 факультетами, де перед ними виступали декани та представники різних факультетів, рекламуючи спеціальност, які можуть здобути учні в їхньому університеті. Одинадцятикласники нашої школи  вдячні  дорослим за те, що вони мали можливість дізналися про  безліч цікавих, творчих, перспективних й сучасних професій та  за турботу за їх професійне самовизначення.

25 лютого – день народження герба України

Цього дня, 100 років тому, на засіданні Малої Ради, Тризуб був затверджений державним гербом Української Народної Республіки. Своє рішення Рада обгрунтувала тим, що це є знак Київської Держави часів Володимира Святого.

Проте, історія українського герба почалась ще задовго до правління Володимира. Одне з перших зображень тризуба на наших теренах зафіксоване на знахідках періоду Трипільської культури IV-III тис. до н. е. Згодом його почали активно використовувати пращури сучасних українців. Археологічні розвідки на Полтавщині та Київщині підтверджують, що на землях Центральної України тризуб був відомий як символ влади, знак родових старійшин або племінних вождів у VI-VIII ст.

В період розквіту Київської Русі, у X-XIII ст., зображення тризуба було поширене на великій території - від Криму до Новгорода, від Кавказу до Франції та Швеції, адже карбувався він на всьому: від печаток та монет до цеглин, з яких будувались храми та церкви. Так, зображення тризуба було знайдено на цеглинах Десятинної церкви у Києві.

Однак, починаючи від розпаду Київської Русі і аж до ХХ століття тризуби майже не використовувались. Іноді вони зустрічалися в геральдиці міст, на родових гербах чи у книгах. Деякі гетьмани, зокрема Хмельницький та Мазепа, розміщували на своїх родових гербах хрести чи якорі, стилізовані під тризуб.

Під час Української революції, за пропозицією Михайла Грушевського, тризуб був прийнятий як Великий і Малий державний Герб УНР. Автором проекту тодішнього герба став Василь Кричевський.

В наші часи конкурс щодо створення проекту Державного герба України, відповідно до Постанови Верховної Ради, був оголошений 24 червня 1991 року (тобто ще за існування СРСР). Під егідою Комісії з питань культури і духовного відродження ВР було створено робочу групу–журі з народних обранців, істориків, мистецтвознавців, музейників. 4 жовтня 1991 року експертна група підбила підсумки конкурсу. Для участі в ньому надійшло понад 200 робіт (усі вони тепер зберігаються в Центральному державному архіві органів центральної влади та управління). Важливо, що 192 з них містили зображення тризуба у різних контекстах. Переміг у конкурсі проект історика–геральдиста Андрія Гречила та художника Івана Турецького.

Зрештою, 19 лютого 1992 року, Верховна Рада затвердила тризуб як Малий герб України, вважаючи його головним елементом великого Державного герба.

 З інтернетджерел