За даними МОЗ України, що грунтуються на висновках міжнародного дослідницького проєкту ESPAD, у 2019 році лише 6,7% опитаних підлітків в Україні не користувались соціальними мережам. Майже 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще приблизно 50% – 4 та більше годин.

Водночас, суттєву загрозу для життя, здоров’я, розвитку та безпеки дітей становлять не лише шкідливі і небезпечні інформаційні матеріали веб-сайтів та групи в соціальних мережах, вміст чи учасники яких можуть схиляти дітей до вчинення суїцидів, а також і прояви булінгу та сексуального насилля в мережі Інтернет

Створення безпечного освітнього середовища, зокрема в інтернеті, формування навичок цифрової грамотності та поведінки у дітей у Всесвітній мережі, соціально-емоційна грамотність є важливими завданнями вчителів  та батьків!

Щоб якісно убезпечити дітей від небезпеки в Інтернеті, захисту дітей від впливу шкідливої інформації, запобіганню кіберзагрозам, таким як кібербулінг, секстинг, кібергрумінг, сексторшен, просимо ознайомитися з матеріалами за посиланням

Розділ  веб-сайту МОН «БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ» https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti

 Платформа  цифрової освіти ДІЯ - освітній серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті»

https://osvita.diia.gov.ua/courses/serial-dlya-batkiv-onlayn-bezpeka-ditey

 Сайт  Міністерства цифрової трансформації - онлайн-посібник «COVID-19. Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів»

https://mon.gov.ua/ua/news/bezpechne-osvitnye-seredovishe-ta-formuvannya-povedinki-ditej-v-interneti-vazhlive-zavdannya-dlya-ministerstva

 

ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ

Національна дитяча гаряча лінія - 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів)  або  116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів)

Всеукраїнська дитяча лінія "Телефон довіри" - 0 800 500 21 80

Національна "гаряча лінія" по запобіганню торгівлі людьми - 0 800 500 22 50
          Національна "гаряча лінія" з питань насильства та захисту прав дітей - 0 800 500 33 50
          Цілодобовий телефон довіри з питань допомоги жертвам насилля у сім`ї - 044 451 5451

          Безкоштовна  цілодобова гаряча лінія для жертв домашнього насильства – 15- 47

          Безкоштовна  Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства – 116-123.

          Телефон гарячої лінії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - 044 253 75 89
          Телефонна "гаряча лінія" Міністерства освіти і науки України - 044 279 35 74
          Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації

0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 123 (з мобільного)

Безоплатна правова допомога 0 800 213 103  (зі стаціонарних та мобільних телефонів) 

Благодійна організація «Світло надії», Центру для жінок, які опинились у складних життєвих обставинах за телефоном +38 (066) 829-55-73 або  (0532) 60-60-81 (вул. Монастирська, 32, м.Полтава); 

Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Полтаві – (0532) 63-11-08

Полтавський міський центр соціальних служб для сімї, дітей та молоді – (0532) 60-73-93

Практичний психолог школи Черевань Ольга - 0999443602

 

Наші односельчани- ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС.

    У понеділок 26 квітня 2021 р. в Україні відбулися пам’ятні заходи до 35-х роковин катастрофи на Чорнобильській АЕС та вшанування пам’яті людей, які загинули внаслідок неї. Ми теж залишилися не осторонь.  Учні 6-11 класів на уроках географії переглянули відео про Чорнобиль. Проведено Zoom конференцію для 11 класу " Чорнобиль не має минулого часу...". Учні 8 класу отримали завдання підготувати презентації " Чорнобиль в долях наших односельчан", відвідати музей Абазівки, де можна ознайомитися з інформацією про них. Роботи представлені були дуже пізнавальні, творчі. 

Вчитель Половенко Ю.А.

Індивідуальна робота учениці 8 класу Половенко Діани.

            26 квітня в  пам’яті українського народу - це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо. Сьогодні пройшла єдина виховна година у початкових класах «Дзвони пам’яті» до 35 роковин аварії  на Чорнобильській АЕС. На паперових дзвіночках – думки дітей про цю страшну трагедію.

 26 березня 2021 року на базі Полтавської державної обласної адміністрації відбулося урочисте відкриття ХХХ обласного конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Полтавського територіального відділення Малої академії наук України у 2020/2021 навчальному році. 27-28 березня відбулися захисти наукових робіт. Серед учасників  були і наші учні – Мусійко Альона (11 клас), Березницька Тетяна (10 клас) разом із своїми науковими керівниками Скорик Н.О. та Кабак Я.О. Дівчатка гідно захистили честь школи! 

А наша випускниця Мусійко Альона зайняла призове ІІІ місце у секції  «Прикладна математика»!!! Щиро вітаємо з перемогою Альону та Наталію Олександрівну!!!

Ми пишаємося тобою, Альона, і бажаємо подальших успіхів і творчих злетів!

 

У зв'язку зі зростанням чисельності випадків небезпечної поведінки дітей, зокрема обумовлених впливом соціальних мереж в Інтернеті, Міністерство освіти і науки України надсилає рекомендації (листа МОН від 10.03.2021 р. № 1/9-128) для проведення додаткових профілактичних заходів закладами освіти серед дітей та інформування батьків щодо компетентностей безпечної поведінки в цифровому середовищі.

Цифрове середовище, зокрема мережа Інтернет, сьогодні є не лише важливим джерелом інформації, але і способом комунікації, який нівелює перепони для спілкування. Через глобальний вплив COVID-19 діти проводять все більше часу в Інтернеті.

Зауважуємо, що право дитини на безпеку та захист є базовим та поширюється на її життєдіяльність як онлайн, так і офлайн. Разом з тим, не кожна дитина в Україні володіє достатнім рівнем знань щодо існуючих ризиків в цифровому середовищі та навичками безпечної поведінки в цифровому просторі.

Комунікація у віртуальному просторі має свої особливості. Так, інформаційно-комунікаційні технології є важливим інструментом у житті дітей під час здобуття освіти, соціалізації, самореалізації. Водночас, безконтрольне та безвідповідальне їх використання містить ризики для здоров’я, розвитку та благополуччям дітей, зокрема:

·         контактні ризики (сексуальнї експлуатації та зловживання, домагання для сексуальних цілей («грумінг», розбещення), онлайн-вербування дітей для вчинення злочинів, участь у екстремістських політичних чи релігійних рухах або для цілей торгівлі людьми);

·         ризики контенту (принизливе та стереотипне зображення та надмірна сексуалізація жінок та дітей; зображення та популяризація насильства та нанесення собі ушкоджень, зокрема, самогубств; принизливі, дискримінаційні або расистські вирази або заклик до такої поведінки; реклама, контент для дорослих);

·         ризики поведінки (залякування, переслідування та інші форми утисків, розповсюдження без отримання згоди сексуальних зображень, шантаж, висловлювання ненависті, хакерство, азартні ігри, незаконне завантаження або інші порушення прав інтелектуальної власності, комерційна експлуатація);

·         ризики для здоров’я (надмірне використання призводить до позбавлення сну та фізичної шкода).

Найбільшої уваги щодо профілактики потребують підлітки (12-17 років), оскільки це етап активного формування самооцінки, інтересів, моральних уявлень, соціальних установок та потреби в спілкуванні з однолітками. Підліток прагне отримати новий досвід та яскраві емоції, дізнатися, на що він здатний та усім продемонструвати свою винятковість, а соціальні мережі стають для нього платформою для отримання визнання та самоствердження. Однак, несформована психіка, емоційна нестабільність через великий потік інформації, можливі соціальні невдачі та бажання втекти від реальних проблем, вимушена ізоляція під час карантину знижують критичність підлітків до обраних ними способів поведінки. Підлітки в силу вікових особливостей намагаються відокремитись від батьків, відійти у бік і знайти себе. Якщо ж це не вдається, підлітки починають втрачати інтерес до життя, не даючи собі можливості знаходити інші варіанти розв’язання проблеми. Такі підлітки є найбільш вразливою групою для небезпечних челенджів та «груп смерті».

Челендж (англ. Challenge) – жанр інтернет-роликів, в яких блогер виконує завдання на відеокамеру і розміщує його в мережі, а потім пропонує повторити завдання своєму знайомому або необмеженому колу користувачів. Саме слово челендж зазвичай перекладається як «виклик» у контексті словосполучення «кинути виклик».

Найбільш небезпечними останнім часом стали челенджі:

·         «вогняний челендж» (Fire challenge);

·         «падіння в стрибку» (Tripping jump challenge);

·         «проломити-череп-челендж» (Skull-breaker challenge);

·         «отруєння капсулами для прання» (Tide pods challenge);

·         «суїцидальний челендж Момо»;

·         «удушення/непритомність/втрата свідомості» (Choking/fainting/pass-out challenge);

·         «контрольована задуха» (Вlackout challenge);

·         «вибух розетки» (Outlet Challenge);

·         «вистрибни з автомобіля» (Drake «In My Feelings»);

·         «я без свідомості» (Pass out prank, Shocking games) тощо.

Безпечна поведінка в цифровому середовищі включає в себе сукупність знань, умінь та цінностей щодо:

·         1) прав людей (зокрема права в цифровому середовищі);

·         2) електронної участі (участь у прийнятті рішень);

·         3) збереження здоров’я під час роботи з цифровими пристроями;

·         4) механізмів захисту прав, що порушуються в Інтернеті, а також способів отримати допомогу (див.: Керівництво із соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в Інтернеті. Навчально-методичний посібник/Черних О. – Київ, 2017.).».

 

Позитивне спілкування між батьками та педагогічними працівниками необхідне для побудови партнерських взаємовідносин між закладом освіти та родиною. 

Поради батькам щодо безпечної поведінки дитини в цифровому середовищі:

       говорити з дитиною про безпеку в Інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати. Проста заборона використання ґаджетів може призвести до втрати довіри дитини до дорослого та приховування нею своїх захоплень. Найперше варто говорити, пояснювати, формувати культуру використання Інтернету в повсякденному житті;

       будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною щодо використання технологій: підтримувати спілкування, давати поради. Дитина має знати, що дорослий поруч і готовий допомогти;

       разом з дитиною переглядати матеріали на її улюблених веб-сайтах та грати в її улюблені Інтернет-ігри. Це допоможе краще зрозуміти інтереси дитини, її захоплення та причини такого вибору. Також це може стати приводом для невимушеного початку розмови про безпеку в Інтернеті;

       формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового середовища, розвивати цифрові, соціальні й емоційні навички, такі як: повага, емпатія, критичне мислення, відповідальна поведінка та психологічна стійкість;

       підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальним за нього, вчити моделям поведінки із негативним досвідом в Інтернеті;

       заохочувати користуватись ґаджетами в зонах видимості дорослих. Це допоможе тримати під контролем, з ким ваша дитина контактує в Інтернеті через телефон, планшет, смарт-телевізор, ігрову приставку та інші пристрої, підключені до Інтернету;

       встановлювати часові межі користування ґаджетами, щоб балансувати час, проведений в режимі онлайн та флайн;

       контролювати додатки, ігри, веб-сайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини;

       вчитись встановлювати на ґаджети дитини батьківський контроль, вимикати можливість спілкування або обміну повідомленнями в онлайн-чатах та функцію «поділитися розташуванням» у налаштуваннях додатків чи ігор, оскільки це може наразити дитину на небезпеку у вигляді небажаного контакту чи розкрити її фізичне місце розташування;

       перевіряти налаштування приватності в іграх та соціальних мережах, якими користується дитина, наявності в її профілі ввімкнених налаштувань приватності. Обмежити коло осіб, які можуть контактувати з дитиною та просити дитину радитись, перш ніж додавати нових друзів;

       використовувати доступні технології для налаштування батьківського контролю на пристроях, які можуть обмежувати шкідливий контент, контролювати дії дитини та обмежувати чи блокувати час користування підключеними до Інтернету пристроями або окремі функції (наприклад, камери, покупки через мобільні додатки);

       бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту. Спостерігати, як дитина будує контакти зі світом: якщо більше сидить у ґаджетах, замкнута й не може описати свій стан; не знаходить слова, щоби розповісти про свої почуття та проведений день; якщо наживо не спілкується, не ходить у гості, не ходять в гості до неї; слухає депресивну, параноїдальну музику; має відсторонений погляд, апатію, дитина млява, має поганий апетит, не має інтересу в очах – у такому разі треба звертатися до фахівців і знати, куди звернутися за додатковою порадою та підтримкою, а також повідомляти дитині, куди вона може у разі потреби звернутись по допомогу. Важливо рахуватися з почуттями підлітка і не заперечувати їх, треба легалізувати ці почуття і дати дитині зрозуміти, що її приймають і про це можна говорити у родині.

У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства чи експлуатації, вербування чи маніпуляцій в цифровому просторі, варто одразу звернутись до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України за посиланням (цілодобово) (див.: Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів).

Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів:

1) Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитини (Пн – Пт з 12:00 до 16:00):

·0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних);

·16 111 (безкоштовно з мобільних).

2) Онлайн консультація для підлітків в Teenergizer.

3) Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, куди звертатись за допомогою.

4) Практичний психолог, соціальний педагог школи Черевань О.І.

 

 

Традиційно на початку  березня Абазівській ЗОШ І-ІІІ ст. проводяться Шевченківські дні до дня народження Т. Г. Шевченка. Впродовж тижня під час інформаційних хвилинок з метою популяризації творчої спадщини Кобзаря, утвердження його духовних заповідей, активізації виховної роботи серед учнівської молоді відбулися бесіди  щодо вшанування пам'яті видатного письменника, поета та художника, в тому числі похід до пам’ятника Т.Г.Шевченку із учнями школи та покладання квітів.

https://www.youtube.com/watch?v=WKNd3VMVfOk 

Березень – перший місяць весни,і  не тільки відблиск крижинок і приліт перших птахів, а березень – це  ще і початок тепла, краси, кохання.  І тому не випадково перше свято весни – День жінок. У школі 8 березня вважається особливим святом, адже більшість вчителів та працівників школи — жінки.

З нагоди свята  учні школи разом з учителем історії  Хажанцем О.П. підготували  весняне привітання ,присвячене прекрасній половині людства.

Привітання зі святом 8 березня 2021.

Привітання з 8 березня відео.